KyivArtWeek 2020 20.08 – 31.10

20 Серпня - 31 Жовтня

Київ, вул Онлайн

Галерея ЧЕЧ/Gallery CHECH

Україна/Ukraine

Івано-Франківськ/Ivano-Frankivsk

 

Галерею створено при ГО “Ініціатива ЦСМ” з метою сприяння розвитку урбаністичної культури та популяризації сучасного мистецтва в місті та інтенсифікації мистецьких обмінів.

Центр репрезентує творчість місцевих митців, а також знайомить жителів міста з мистецькими доробками митців з України та світу, ініціюючи культурні обміни в різних галузях сучасного мистецтва. Це позитивно впливає на імідж міста та створює ще одну привабливу асоціацію – Івано-Франківськ місто cучасних ініціатив і амбіцій.

The gallery was established run by the NGO “Initiative CCA (Center of Contemporary Art)” to promote the development of urban culture and the promotion of contemporary art in the city and the intensification of artistic exchanges.

The Center represents the work of local artists, as well as introduces the city’s residents to the works of artists from Ukraine and the world, initiating cultural exchanges in various fields of contemporary art. This has a positive effect on the city’s image and creates another attractive association – Ivano-Frankivsk, a city of contemporary initiatives and ambitions.

Галерея презентує актуальну творчість франківських художників різних поколінь. Ростислав Котерлін та Анатолій Звіжинський, які розпочинали свою мистецьку діяльність у 90-х працюють з темами часу, історії, насилля ідеологій та їх впливів на свідомість суспільства.

Марінна Глинська досліджує проблеми екзистенції та самотності людини.  Зоряна Козак в своїх творах рефлексує на сучасну моду, стиль та манери молодіжної поведінки на новітні віяння.

Проект демонструє зріз різноманітних поглядів на інформаційну засміченість сучасного світу та людської свідомості.

The gallery presents the current work of Frankivsk artists of different generations. Rostislav Koterlin and Anatoliy Zvizhynsky, who began their artistic activity in the 1990s, work with the themes of time, history, violence of ideologies and their influences on the consciousness of society.

Marinna Glynska explores the problems of human existence and loneliness. Zoryana Kozak in her works reflects on contemporary fashion, style and manners of youth behavior to the latest trends.

The project demonstrates a slice of different views on the information clutter of the contemporary world and human consciousness.

 

Ростислав КОТЕРЛІН

1966 р.н., Івано-Франківськ

1998 – Інститут журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

2005 рік – Gaude Polonia, стипендія міністра культури Республіки Польща

Вибрані виставки:

2019 – KyivArtWeek, Торонто центр, Київ

2019 – «Індивідуальні артикуляції», Музей сучасного українського мистецтва Корсаків, Луцьк

2018 – «Наприкінці», Мала галерея Мистецького арсеналу, Київ

2018 – «Швидкорозчинний час», Мистецький арсенал, Київ

2017 – Porto Franko, Міжнародний фестиваль, Івано-Франківськ

2017 – «Personal structures: Open borders», Палаццо Мора, Венеція, Італія

2017 – «Ostrale», бієнале, Дрезден, Німеччина

2016 – «Галіція Культ», ЦСМ ЄрміловЦентр, Харків

2015 – «Демократія і розкіш», арт-центр Я Галерея, Київ

2014 – «The Eagle Landed», галерея «Dzjalan», Варшава

2013 – «Український зріз. Лиман», Майстерня культури, Люблін

2012 – «Родичі Воргола. Сучасне мистецтво Західної України», проект арт-центру Я Галерея в рамках ARTMOSCOW, Центральний будинок художника, Москва, Росія

2011 – «Незалежні», Мистецький арсенал, Київ

Rostyslav KOTERLIN

Born in 1966, Ivano-Frankivsk

1998 – Institute of Journalism of Kyiv National University Taras Shevchenko

2005 – Gaude Polonia, scholarship of the Minister of Culture of the Republic of Poland

Selected exhibitions:

2019 – KyivArtWeek, Toronto Center, Kyiv

2019 – “Individual Articulations”, Museum of Contemporary Ukrainian Art Korsakiv, Lutsk

2018 – “Finally”, Small Gallery of the Art Arsenal, Kyiv

2018 – “Instant Time”, Art Arsenal, Kyiv

2017 – Porto Franko, International Festival, Ivano-Frankivsk

2017 – “Personal structures: Open borders”, Palazzo Mora, Venice, Italy

2017 – Ostrale, Biennale, Dresden, Germany

2016 – Galicia Cult, CCA YermilovCenter, Kharkiv

2015 – “Democracy and Luxury”, Art Center I Gallery, Kyiv

2014 – The Eagle Landed, Dzjalan Gallery, Warsaw

2013 – “Ukrainian slice. Estuary », Culture Workshop, Lublin

2012 – “Relatives of Vorgol. Contemporary Art of Western Ukraine “, project of the art center I Gallery within ARTMOSCOW, Central House of Artists, Moscow, Russia

2011 – “Independents”, Art Arsenal, Kyiv

7.Ростислав Котерлін «Троє маркованих псів на снігу», 140х200 см, полотно, олія, 2019
Ростислав Котерлін «Троє маркованих псів на снігу», 140х200 см, полотно, олія, 2019

 

Живопис Ростислава Котерліна для KyivArtFair – авторські рефлексії на сьогодення, де через малярський жест митець здійснює ритуал маніпуляції поп-культурною інформацією, герметичний за символікою та багатозначний за смислами. Центральна робота «Троє маркованих псів на снігу» ніби метафора невизначеності й розгубленості. Дві порожні пари собачих очей пронизують глядача своєю допитливістю. Але це радше очікування чогось від вас, їжі наприклад, холодної зими. Марковані золотом вуха опонують до порожніх поглядів. Третій пес неквапом безнадійно чвалає у даль.

Ростислав Котерлін «Реальність ІІ», 40х30см, полотно, олія, 2020

 

«Реальність ІІ» – рука, що мовби проростає з білої площини полотна утримує пальцями щось схоже на кусень м’яса з котрого капає червона крапля. Картина сподівання на хліб на щодень? Об’єкт

Ростислав Котерлін «Кров і сеча», 75 см, змішана техніка, 2019

 

«Кров і сеча» – дерев’яна стріла з позолоченими елементами, зброя що об’єднує дві попередні картини в логічну оповідь про полювання, здобування їжі та магічні дії довкола цього ритуалу.

Ростислав Котерлін «Станція очікування», 25х35см, полотно, олія, 2020

 

«Станція очікування» (25х35см, п.о., 2020) демонструє електронне табло руху транспорту до станцій: Paradise, Universe, Inferno. Коротко і ясно.

Ростислав Котерлін «Натюрморт з білим квадратом», 35х25см, полотно, олія, 2020

 

«Натюрморт з білим квадратом» та «Натюрморт з чорною дірою» відсилають уважного глядача до імен знаних художників Малевіча і Капура, до їх культурного спадку.

Ростислав Котерлін «Натюрморт з чорною дірою», 35х25см, полотно, олія, 2020

 

А «Для венеційської бієнале архітектури» вже у відвертий спосіб іронізує з історії мистецтва та її лінійної консервативності.

Ростислав Котерлін «Для венеційської бієнале архітектури», 40х30см, полотно, олія, 2020

 

Тому у «Meditation» митець пропонує розслабити свої інтелектуальні навички і зайнятися спогляданням загадкового об’єкту – оберемка соломи залитого прозорою субстанцією, де експресивний елемент хаосу врівноважено двома лініями, вертикальною чорною та горизонтальною блакитною.

Ростислав Котерлін «Meditation», 24x34x3,4cm, mixed media, 2018

 

Для конструювання образу митець зіштовхує протилежні матеріали природну знахідку, солому і технологічний винахід, смолу. Протиставляє їх значення, функції, естетику отримуючи несподівані ефекти, демонструючи іронію, що викриває настрої у світі де панують медіа і споживацтво, піддає сумнівам інституційні мистецькі дії.

Ростислав Котерлін «Пейзаж», 25х40см, полотно, олія, 2020

 

«Пейзаж» ніби вторить цьому заклику попереджаючи всіх неуважних про те, що «всі поплили», й ви залишися на самоті.

Живописна іконографія Котерліна базується на рефлексіях, як на оточуючий світ так і на світ інформаційний. Предмети на картинах набувають значення екзистенційного знаку, а живопис оперує обмеженою палітрою, що зосереджує увагу на пластиці образу та мерехтливих сенсах ідеї. Іронія стає перепусткою в позакартинну реальність, відкриває світ інакшою краси, важливої для автора.

 

Маріанна ГЛИНСЬКА

1984

Освіта

2001–2006 – магістратура, англійська мова та література, факультет романо-германської філології, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника,  Івано-Франківськ

2009–2012 –  школа мистецтв, магістратура, Техаський університет, Лаббок, Техас, США

2012–2014 – Інститут післядипломної освіти, ПНУ ім. В. Стефаника, спеціальність «Практична психологія»

2014–2015 –  сертифікат про закінчення курсів: «Арт-терапія у роботі практичного психолога»

Вибрані виставки:

2020 – «Abracadabra», ЧЕЧ, Івано-Франківськ

2019 – «Індивідуальні артикуляції», Музей сучасного українського мистецтва Корсаків, Луцьк

2018 – «Правдивий портрет», фото виставка, Жешув, Польща

2018 – «Блукаючи передмістям Парижа» і «Люди в Парижі», публікація фото-есе, Міжнародне онлайн-видання Private

2018 – Porto Franko Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва, Івано-Франківськ

2017 – «Ostrale», бієнале, Дрезден, Німеччина

2017 – «Інший бік Раю», Київ, America House

2016 – «Ленін і Я», онлайн-виставка у Фейсбуці; публікація однойменного есе в Міжнародному онлайн-видавництві Private

2015 – «За занавісом Шенгену», міжнародна виставка, Дрезден, Німеччина

2014 – «Гуцули», Дрезден, Німеччина

2012 – «Доказ», персональна, Лаббок, Техас, США

Marianna GLYNSKA

1984

Education

2001–2006 – Master’s degree, English language and literature, Faculty of Romano-Germanic Philology, Precarpathian National University. V. Stefanyk, Ivano-Frankivsk

2009–2012 – School of the Arts, Master’s degree, University of Texas, Lubbock, Texas, USA

2012–2014 – Institute of Postgraduate Education, PNU. V. Stefanyk, specialty “Practical Psychology”

2014–2015 – certificate of completion of courses: “Art therapy in the work of a practical psychologist”

Selected exhibitions:

2020 – Abracadabra, Chech Gallery, Ivano-Frankivsk

2019 – “Individual Articulations”, Museum of Contemporary Ukrainian Art Korsakiv, Lutsk

2018 – “True Portrait”, photo exhibition, Rzeszow, Poland

2018 – “Wandering the suburbs of Paris” and “People in Paris”, publication of a photo essay, International online publication Private

2018 – Porto Franko International Festival of Contemporary Art, Ivano-Frankivsk

2017 – “The Other Side of Paradise”, Kyiv, America House

2016 – “Lenin and I”, an online exhibition on Facebook; publication of the essay of the same name in the International online publishing house Private

2015 – “Behind the Curtain of Schengen”, International Exhibition, Dresden, Germany

2014 – Hutsuls, Dresden, Germany

2012 – “Proof”, personal, Lubbock, Texas, USA

Маріанна Глинська «Underwoter1», 90х60 см, цифровий друк, 2020

 

Маріанна Глинська «Underwater», серія робіт, 2020

Фото, що піддалися обробці не тільки цифровій, але й природних стихій, води, повітря підкреслюють матеріальність форм, котрі коливаються між аскетизмом сюжету та пізнавальністю конкретики. Композиції серії переважно складені з кольорових контрастних плям та з ледь означеними антропоморфними формами. Розповідь про людину ведеться у спосіб, що не пов’язаний безпосередньо з її зображенням, тілесністю чи впізнаваністю. Створюючи емоційний простір авторка шукає позачасову істину про її природу, зосереджуючись на боротьбі з матерією, моделює густу фактуру форми надаючи їх існуванню особливий, живописний вимір.

Маріанна Глинська «Underwater2», 90х60 см, цифровий друк, 2020

 

Виникає відчуття візуального доторку до чогось особливого. Пошуки краси стають для художниці виразником правди про природу де розчиняється зайве. Застигла плинність, що супроводжує роботи серії, плямисті структури кольорів наслідують традиції живопису, провокуючи нову матеріальність. Використання водного простору дозволяє отримати несподівані заломлення, змінності, пластику що творить секвенцію вигляду. Виникає враження, що авторка проявляє бажання наслідувати космічний порядок природи через розчинення у ній.

Маріанна Глинська «Woman with long hair», 90х60см, цифровий друк, 2019

 

Маріанна Глинська «Woman», серія робіт, 2020

Ідея чистого живопису піддається трансформації через фотографування малюнків та пізнішу цифрову обробку фото, процеси, що якомога віддаляють, затирають суб’єктивність авторства. Артефакт, що є бічним продуктом малярства та фотографії, котра в стані схопити момент – парадоксальне поєднання змінних станів. Поетика фотографічних картин базується на експресії художнього жесту та емоційному вигляді портретованих персонажів. Фотографія стає інструментом що не фіксує дійсність, а творить нову реальність.

Маріанна Глинська «Natali 1», 60х90см, цифровий друк, 2019

 

Реєструючи репродукцію, художниця, створює іншу, автономну – документальна роль фото поступається творчій дії. Крізь живописну експресію проступається метафізика образу. Фотографія додає можливість маніпуляцій з форматом видруку урізноманітнюючи ефекти візуального сприйняття.

Маріанна Глинська «Underwater3», 30х40 см, цифровий друк, 2020

 

Анатолій ЗВІЖИНСЬКИЙ

1966 р.н., Івано-Франківськ

1997 – Українська академія мистецтв, Київ

1996–1997, 2008–2010  – куратор галереї «Маргінеси», Київ, Івано-Франківськ

2007 – Gaude Polonia, стипендія міністра культури Польщі

2013–2016 – директор ЦСМ, Івано-Франківськ

2018 – голова ГО «Ініціатива ЦСМ»

2019-2020 експерт УКФ

Вибрані виставки:

2019 – KyivArtWeek, Торонто центр, Київ

2019 – «Індивідуальні артикуляції», Музей сучасного українського мистецтва Корсаків, Луцьк

2018 – «Швидкорозчинний час», Мистецький арсенал, Київ

2017 – «The Eagle Landed», галерея «Dzjalan», Варшава, Польща

2017 – «Порт’All. Permanent liminality», Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва Porto Franko, Івано-Франківськ

2016 – «Галіція Культ», ЄрміловЦентр, Харків

2007 – «Anarchia oligarchii», галерея «Dzjalan», Варшава, Польща

1996 – «Восточная Европа: Spatia nova», IV Петербургская Биеннале, Санкт-Петербург, Росія

1990 – «Вивих», фестиваль, Львів

Anatoliy ZVIZHYNSKY

Born in 1966, Ivano-Frankivsk

1997 – Ukrainian Academy of Arts, Kyiv

1996–1997, 2008–2010 – curator of the Marginesy Gallery, Kyiv, Ivano-Frankivsk

2007 – Gaude Polonia, scholarship of the Minister of Culture of Poland

2013–2016 – Director of CCA, Ivano-Frankivsk

2018 – Chairman of the NGO “CSM Initiative”

2019-2020 UKF expert

Selected exhibitions:

2019 – KyivArtWeek, Toronto Center, Kyiv

2019 – “Individual Articulations”, Museum of Contemporary Ukrainian Art Korsakiv, Lutsk

2018 – “Instant Time”, Art Arsenal, Kyiv

2017 – The Eagle Landed, Dzjalan Gallery, Warsaw, Poland

2017 – “Port’All. Permanent liminality », International Festival of Contemporary Art Porto Franko, Ivano-Frankivsk

2016 – Galicia Cult, Yermilov Center, Kharkiv

2007 – Anarchia oligarchii, Dzjalan Gallery, Warsaw, Poland

1996 – “Eastern Europe: Spatia nova”, IV St. Petersburg Biennale, St. Petersburg, Russia

1990 – “Dislocation”, festival, Lviv

Анатолій Звіжинський “hiSTORY”, 2020, цифровий колаж, 60х84

 

Два цифрових колажі – «hiSTORY» та «Paradise. Once upon time in Venice» в іронічний спосіб демонструють грайливий варіант осмислення власної вписаності автора у теперішнє. За допомогою мистецтва художник моделює реальність, що формується зі спогадів, пережитого та сімейних архівів. Однак ця реальність не в упорядкованій формі, а скоріше її деформація. В «hiSTORY» композиція складається з монументального багатофігурного фото «на згадку» відпочивальників (серед яких знаходиться 20-ти літня дівчина, в майбутньому мати митця) на курорті, Яремче у 1953, біля пам’ятника «вождю». Фото, як традиційний і обов’язковий елемент пропагандистської машини та документ епохи не навіває сентиментів й не концентрує уваги на собі. Щоб оминути прямолінійності шаблону подібних знимків застосовано втручання в оригінал – спотворено деякі обличчя, в т.ч. і «вождю» домонтовано клоунського носа. Ці спотворення, також, спосіб неоднозначного прочитання «щасливої» історії соцреалізму. Ця група відпочивальників перенесена з курортного містечка в Станіслав перед брамою палацу Потоцьких змішуючи часи, місця, контексти, сенси. Подібний тип зміщення спрямовано на відкриття нових каналів комунікації, підвищення візуальної уважності, але піддає сумніву логіку мислення. Абсурдність доповнюють «випадкові» деталі композиції – оголені фігури, плоди на деревах, спрямовано атакуюча птаха, гарбуз, хамелеон у траві чи жаби, що паруються, розташовані довкола групи відпочивальників. Вони щось означають додаткове, чи слугують лишень декоративним доповненням? Горизонтальна червона полоса посеред зображення містить на собі напис назву та приховує зображення вагіни. Історія рано чи пізно опиняється там й звідти народжуються її герої. Горизонталь підкреслює монументальну незворушність симетричної композиції. Фотографії, з котрих сконструйовано оповідь, немовби перейшли вторинну переробку завдяки цифровим технологіям, стають інструментом для створення нового медіуму. Об’єднані разом у новій площині створюють новий вид розрахунку з минулим конструюючи новий наратив. Поєднання архівного фото з новими знимками, спроба нагадати про вічне – хто ми, звідки ми й куди сьогодні несе нас вир буття.

Анатолій Звіжинський “Paradise. Once upon time in Venice”, digital print 2020, 60х84

 

Інший колаж «Paradise. Once upon time in Venice» сконструйовано у спосіб хаотичного набору різноманітних вертикалей – людських фігур та скульптур біля Арсеналу у Венеції, як спогад про її відвідування й нагадування про емоції. Перемішування старих знимків з теперішніми, з’ява ґаджетів, древні та сучасними скульптури, оголені та одягнуті тіла – безперервний потік та суміш, що наповнюють голови людини сьогоднішньої.

Тіло як скарбниця досвіду, скульптура як артефакт і метафора пам’яті, арсенал як символ агресії й войовничості цивілізації. У вертикалі зміщеного від центру червоного наголосу полоси проглядається ерегований фалос, метафора насильства, зброї що зберігає арсенал. Природі відведено лишень вузьку смужку неба де літають хижі риба та птах і хмаринки німфи. При бажанні можна вигадати модні для соціуму теми – чоловічі образи подано у вигляді статуй міфологічних героїв, а оголені жіночі відсилають до споживання і реклами. Трансгендер у скульптурі авторства скандально відомого Демієна Гьорста, який мав виставку у Венеції 2017, доповнює абсурдність сцени. Як і скіфська баба біля стіни арсеналу. Як і скульптура горили з блискучими яйцями авторства Деніса Дефранческо. Штучно побудовано застиглий dance macabre, зрештою, чим і є фотографія, документальною фіксацією моменту, куди не існує повернення. В той же час, перенавантажена деталями хаотична композиція  позбавлена драми чи трагічності. В метушні непомітно минають миті. Vanitas vanitatum et omnia vanitas. Чи спроможне мистецтво пробудити увагу?

серія робіт
А.Звіжинський «Нові герої», 1999, папір, олія, 21х30 кожна

 

А.Звіжинський «Нові герої», 1999, папір, олія, 21х30

Серія робіт “Нові герої” промовляє про незнищенність совковських традицій на цих землях і увіковічнює представників цього класу людей.

 

Зоряна КОЗАК

1994 р.н., Львів

2017 – Інститут менеджменту, Краків

2015 – Інститут мистецтв, Івано-Франківськ

2016 – Львівський університет імені Івана Франка, англійська філологія

Вибрані виставки:

2020 – «Abracadabra», ЧЕЧ, Івано-Франківськ

2019 – «Індивідуальні артикуляції», Музей сучасного українського мистецтва Корсаків, Луцьк

2019 – «Абстракція», галерея «Арт на мур», Івано-Франківськ

2019 – «Зіс іс ґьорлз арт», підземний перехід «Ваґабундо», Івано-Франківськ

2018 – «Ona», галерея «Roum», Краків

Zoryana KOZAK

Born in 1994, Lviv

2017 – Institute of Management, Krakow

2015 – Institute of Arts, Ivano-Frankivsk

2016 – Ivan Franko University of Lviv, English Philology

Selected exhibitions:

2020 – «Abracadabra», Chech Gallery, Ivano-Frankivsk

2019 – “Individual Articulations”, Museum of Contemporary Ukrainian Art Korsakіv, Lutsk

2019 – “Abstraction”, Gallery “Art on the wall”, Ivano-Frankivsk

2019 – “it’s a girl’s art”, Vagabundo, Ivano-Frankivsk

2018 – “She”, Gallery “Roum”, Krakow

Зоряна Козак «Rave», 60х90 см, цифровий друк, 2020

 

Дві фотографії «Rave» та «Сredence» молодої артистки Зоряни Козак – демонстрація невизначеності покоління, що починає вивчати себе й досліджувати світ. Важливим елементом в обох є розмитість, як стан плинності, спроба фіксації моменту існування та змінних станів. Поетика фото сповнена експресії, схопленого руху простору або героя, заломів світла. Фотографія стає картиною, що не має наміру відтворити реальність, а лишень охопити її тяглість. Контрапунктом стає ситуація зафіксована камерою і те що пізніше виникає під час дій художниці де конструюється новий ракурс. Документальність розчиняється у творчості. Фотографуючи фрагмент дійсності мисткиня проявляє приховане, реєструючи реальність демонструє автономні світи, втягуючи глядача в гіпнотичну візуальну гру апелюючи до його асоціацій, знань, звичок. Фотографія як поетичне звернення, як різновид утопічної діяльності, як спроба піймати потік вічності у вигляді фрагментів.

Зоряна Козак «Сredence», 90х60 см, цифровий друк, 2020

Керамічні праці художниці «Маска», «Війна» репрезентують ще один бік творчості. Пластичні імпровізації беруть витоки у молодечій впертості та романтичному бунті проти пануючої довкола візуальної естетики. Сповнені легкості, м’якості, простоти та жартівливості, що межує з брутальністю кераміка мисткині, насправді, комерційно приваблива.

Зоряна Козак «Без назви» 2020 із серії Маски, 30х20х5 см

 

«Маска», «Війна» – створення метафоричного лику оточуючого світу. Злого, агресивного, швидкоплинного, фрагментарного, пістрявого, тлінного. Інші праці, де форма ніби схоплена в момент початкової стадії ліпки нагадує героїв пластилінових мультфільмів, м’які біоморфні маси натякають на людські тіла, нагадують про їх неоковирну пластичність. Фігури котрі дозволяють поринути у поетику образу, уможливлюють візуальне і тактильне сприйняття.

Зоряна Козак "Війна", 2020, кераміка
Зоряна Козак “Війна”, 2020, кераміка

Художниця ніби відкидає серйозність мистецтва, її принципом є грайливість форм, відсутність правил і ламання принципів, творить світ відсторонений від реального, але близький і симпатичний не тільки їй.

Зоряна Козак «Циклоп» 2020, 215х157 см, полотно, змішана техніка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дивіться також:

KyivArtWeek 2020 20.08 – 31.10

вулиця Євгена Коновальця 80А, м. Івано-Франківськ, арт-галерея "ЧЕЧ"