25.12.2020

“коло” Маріанна Глинська

Квадратура кола

Коло – безперервність, в якій початкова точка збігається з кінцевою. Енергетичне коло з променями назовні та пустота. Чи ми приречені ходити по одній і тій самій траєкторії чи є можливість змін?

Протягом року фотограф Маріанна Глинська та модель Яна Гетьман проходили свої стадії кола. Результатом подорожі став спільний арт-проект «Коло».

Аудіо-візуальна інсталяція з live performance за участю Sergey Glow.

Проект реалізовано за підтримки програми «Міські Ґранти» платформи Тепле Місто та пп Вагабундо.

Мисткиня провадить інтуїтивне дослідження навколишнього середовища та внутрішнього світу, працюючи над образами які повторюються, упорядковує та закріплює цей зв’язок, виявляє його єдність. Графічні засоби проявляють секрети перетворення візуального досвіду в духовний. На фотографіях світло й тіні, тіла та одяг змішуються між страхом та елегантністю.

Відкриття виставки супроводжувалося перформативною частиною, перед залою дві дівчини танцювали повільний, конвульсивний танок, з рваних рухів, авторка виконувала роль статично-рухомого експонату до фото у затемненій кімнаті, а віджей проектував на фото рухомі картинки, анімовані образи цифрової графіки. Відеозображення та музика ефектно оживляли монументальну непорушність застиглого фото. Дійство вражало своєю абсурдністю й неконвенційністю. Велика кількість глядачів терпляче очікували в черзі щоб попасти в темряву кімнати і пережити дійство. Другого дня без відео і при освітлені все виглядало зовсім по іншому.

Маріанна Глинська творить візуальну поезію де замість слів виражає себе, свої страхи, переживання крізь фото оптику. Драма співставлення реальності та ілюзій постає матеріальною формою вираження. Результатом стають самодослідження духу та реалій життя. Фотографії серії представляють міф, заморожені моменти перетворення реальності в міфологічний простір. Фотографія є засобом реалізації екзистенційної свідомості. Виявлені форми зберігають елементи дологічного мислення. Художниця продовжує свої мистецькі пошуки через вільну серію візуальних висловлювань. Кожна фотографія, як скляний осколок у мозаїці, є фрагментом, який модулює ціле. Тим часом композиція виставки стверджує протилежний підхід і може бути прочитана варіативно.

Майже сотню років тому художник Лев Денис Іванцев намалював картину «Квадратура кола», котра була однією з ілюстрацій до його теорії про абстракцію «Статизм». Компоненти картинної площини уподібнюються закодованому орнаменту, форма, ритміка і колірність якого, не імітуючи матеріальних ознак втілюваної ідеї, символічно передає внутрішні закономірності уявної її будови і способу функціонування. Зображення спочатку свідомо розкладається автором на окремі елементи, які потім об’єднуються, кристалізуються для реконструкції задуманого образу художніми засобами і створення нової реальності. Ідея твору стає прозорою, зрозумілою в усіх своїх частинах і підноситься до філософських узагальнень: «живе-мертве», «добро і зло», «рух-статика».

Усе рухається по колу?

 

Дивіться також: Виставки